РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАНЬ ДЛЯ РОЗРОБКИ СТАТУТУ У ХОЛМИНСЬКІЙ ГРОМАДІ КОРЮКІВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В рамках проєкту «Громади для громадян: провадження статутів для Холминської, Понорницької громад Чернігівщини», що підтриманий Міжнародним Фондом «Відродження» (далі – Проєкт) громадською організацією «Агенція ефективного розвитку» у період 14-24 липня 2025 року було проведено опитування для громадських активістів, представників бізнесу, депутатського корпусу, студентів та внутрішньопереміщених осіб (ВПО) щодо розробки статуту Холминської територіальної громади.
Зміст результатів опитування:
Розділ 1. Загальна інформація
Розділ 2 Обізнаність про символіку та самоідентифікацію громади
Розділ 3. Бачення (візія) та місія громади: цінності, проблеми, пріоритети
Розділ 4. Інструменти місцевої демократії
Розділ 5. Взаємодія з органами місцевого самоврядування
Розділ 6. Організаційні аспекти
Загальна інформація
Опитування, що проводилось у Холминській громаді у змішаному форматі (онлайн та офлайн), охопило 105 респондентів, які представляють різні соціальні, професійні та вікові групи. Основна мета цього етапу полягала в попередньому виявленні зацікавлення мешканців темою місцевої демократії, розумінні ними актуальних проблем громади, а також у вив
ченні потенціалу для залучення жителів до процесу розробки Статуту.
Гендерний розподіл:
Жінки становили 78,1% респондентів, тоді як чоловіки — лише 21,9%. Такий дисбаланс, з одного боку, демонструє значну активність жінок у публічному житті громади, а з іншого — відображає
загальноукраїнську тенденцію: у контексті воєнного стану саме жінки є основними агентами змін на місцевому рівні.
Вікова структура
Найбільшу групу респондентів склали особи віком 36–50 років — 41,9%, що свідчить про високий рівень зацікавленості та включення до процесів місцевого розвитку людей із життєвим і професійним досвідом. Другу за чисельністю групу становили особи віком 50+ років — 29,5%. Респонденти віком 26–35 років склали 15,2%, тоді як молодь до 25 років — лише 13,3%.
Соціальні групи
Респонденти представляли широкий спектр професійних і соціальних груп, зокрема:
- Працівники комунальних установ, закладів та підприємств — 32,4%
- Громадські активісти — 19%
- Службовці виконавчих органів ради — 17,1%
- Студенти — 12,4%
- ВПО — 7,6%
- Представники бізнесу — 4,8%
- Депутати місцевої ради — 4,8%
Це дозволяє стверджувати, що в опитуванні взяли участь як представники офіційного сектору (ОМС, депутати, комунальні установи), так і активні мешканці громади, включно з молоддю та ВПО. Участь приватного бізнесу поки що є обмеженою, що варто врахувати в подальших етапах — зокрема, при створенні інструментів залучення підприємців до розвитку громади через механізми публічно-приватного партнерства.
Зв’язок із громадою
Переважна більшість респондентів — 65,7% — мешкають у громаді понад 10 років. Ще 21% живуть тут від 5 до 10 років, а 9,5% — від 1 до 5 років. Лише 3,8% перебувають у громаді менше року.
Такі дані свідчать про високу ступінь вкоріненості, локальної ідентичності та стабільності. Це надзвичайно важливо для процесу розробки Статуту громади, оскільки учасники, які тривалий час проживають на території, мають глибше розуміння локального контексту, викликів та потенціалу розвитку.
Близько 62,9% опитаних народилися у Холминській громаді, тоді як 37,1% є прибулими з інших населених пунктів. Такий показник демонструє переважання «корінного» населення, водночас вказуючи на відкритість громади до нових мешканців, зокрема ВПО. Участь «новоприбулих» є важливою для формування інклюзивного бачення розвитку та єдності громади в умовах війни.
Розділ 2. Обізнаність про символіку та самоідентифікацію громади
Рівень обізнаності жителів Холминської громади щодо її символіки свідчить про часткову впізнаваність офіційних елементів візуальної айдентики та водночас про потенціал для їх ширшої популяризації. Найбільш впізнаваним символом є прапор громади — його знають майже 2/3 респондентів (64,8%). Це свідчить про те, що прапор активно використовується у публічному просторі, зокрема на адміністративних будівлях та під час офіційних заходів.
Герб та прапор громади також є досить впізнаваним: понад половина опитаних (50,5%) зазначили, що знають його. Водночас 18,1% респондентів взагалі не знають жодного елементу символіки громади, що свідчить про потребу посилити інформаційну політику у цьому напрямку, зокрема через школи, культурні заходи, роботу старост та соціальні мережі.
Окрім обізнаності про офіційну символіку, респонденти також висловлювали власне уявлення про ключові цінності, що формують ідентичність громади. Найбільш значущими з них були:
- Збереження традицій та культури — 76,2%
- Громадська ініціативність і самоорганізація — 42,9%;
- Прагнення до освіти та самоосвіти — 37,1%;
- Екологічна свідомість та цінності свободи і демократії — по 31,4%;
- Законність (30,5%), справедливість (29,5%), толерантність (26,7%), інноваційність (17,1%), соціально свідоме підприємництво (11,4%).
Це свідчить про необхідність передусім відобразити у Статуті громади історичні та культурні особливості громади. Пропонується розглянути питання унормування у статуті питань самоорганізації населення та розвитку органів громадянського суспільства (далі – ОГС), освітні норми та положення збереження та розвитку екологічного потенціалу громади.
Розділ 3. Бачення (візія) та місія громади: цінності, проблеми, пріоритети
Аналіз відповідей респондентів дає змогу окреслити головні напрями, які жителі Холминської громади вважають стратегічно важливими для її розвитку. Попри локальну специфіку, бачення громади ґрунтується на універсальних для українських територіальних громад цінностях — гідності, соціальній підтримці, освіті, самоорганізації, екологічній відповідальності, а також рівному доступі до послуг і ресурсів.
Ключові проблеми громади
Серед основних викликів, які, на думку респондентів, стримують розвиток громади, найчастіше згадувалися:
- Фінансова неспроможність громади — 68,6% відповідей. Це найчастіше згадувана проблема, яка ускладнює реалізацію інфраструктурних і соціальних програм.
- Демографічна криза та трудова міграція — 53,3%. Вона тісно пов’язана з депопуляцією сільських територій, зменшенням трудового ресурсу та старінням населення.
- Низьке технічне та кадрове забезпечення медичних закладів — 41,9%, що актуалізує питання доступу до якісної первинної медицини в сільській місцевості.
- Низька громадянська активність — 39%, що вказує на брак залучення жителів до прийняття рішень і реалізації ініціатив.
- Поганий стан доріг (35,2%) та погане транспортне сполучення з центральною садибою (34,3%) – інфраструктурні проблеми, що перешкоджають мобільності мешканців та рівному доступу до адміністративних і соціальних послуг.
- Слабка комунікація між ОМС та жителями і недостатня кваліфікація кадрів в управлінні (по 31,4%) – обидва чинники прямо впливають на довіру до влади та ефективність місцевого врядування.
- Також згадувалися: екологічні проблеми (20%), кадрові та ресурсні труднощі в освітній сфері (19%), у сфері культури (8,1%), а також обмежений доступ до питної води (3,8%).
Ці дані свідчать про складну ситуацію, в якій опинилася громада внаслідок обмежених ресурсів, втрати людського капіталу та слабких інституцій.
Пріоритети розвитку громади
Попри виклики, жителі окреслили чітке бачення майбутнього та запропонували такі пріоритетні сфери розвитку:
На основі отриманих відповідей можна стверджувати, що бачення громади полягає у формуванні сильної, згуртованої спільноти, яка підтримує своїх членів, інвестує в освіту, інфраструктуру та екологічну стійкість. Водночас важливо подолати наявні виклики — особливо фінансову неспроможність, низьку мобільність населення, кадровий дефіцит та комунікаційні бар’єри між владою і громадою.
Розділ 4. Інструменти місцевої демократії (ІМД).
Аналіз рівня обізнаності жителів Холминської громади щодо інструментів місцевої демократії (ІМД), їхнього практичного використання та оцінки ефективності свідчить про нерівномірний розподіл знань і досвіду серед населення, що варто врахувати при подальшому розвитку Статуту громади.
Найбільш відомі ІМД серед респондентів є: Звернення громадян / запит про надання публічної інформації – 62,9%, Громадські слухання – 56,2%, Електронні петиції та Загальні збори (конференції) жителів громади по – 54,3%, Участь в діяльності громадської організації – 53,3%
Деталі на діаграмі:
Найбільш популярними інструментами, у яких респонденти вже брали участь, стали:
- Звернення громадян / запит про надання публічної інформації – 62,9%
- Загальні збори (конференції) – 54,3 %
- Електронні петиції – 54,3%
Водночас такі інструменти, як участь у роботі контрольно-наглядових органів, шкільний бюджет участі, громадське оцінювання, консультативно-дорадчі органи використовувалися найменше. Це свідчить не лише про слабке поширення певних ІМД, але й про потенційний брак відповідної комунікації та навчання у громаді.
Важливо відзначити, що такий ІМД як участь жителів у консультативно-дорадчих органах, визнаний значним числом респондентів найменш відомим і найменш ефективним водночас отримав високу оцінку ефективності від інших респондентів, що вказує на необхідність більш детального дослідження застосування цього ІМД в громаді та проведення навчання жителів громади щодо цього ІМД.
Виходячи з цих висновків, електронна петиція та звернення громадян/запит про надання публічної інформації можуть бути рекомендовані для практичного застосування в рамках Проєкту, а участь жителів в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради може бути запропоноване як тема навчання жителів громади в рамках Проєкту.
Розділ 5 Взаємодія з органами місцевого самоврядування
Опитування виявило важливі аспекти сприйняття діяльності органів місцевого самоврядування мешканцями Холминської громади, а також рівень їх залученості до прийняття рішень і поінформованості про роботу ОМС.
Опитані мешканці громади найчастіше взаємодіяли з ЦНАП – 67,6 % та селищним головою – 62,9 % , найменше – з загальним відділом – 27,6 %. Детальніше на діаграмі:
Участь молоді в ІМД На питання про мінімальний вік, з якого молодь має брати участь у реалізації інструментів місцевої демократії (ІМД), респонденти відповіли:
- з 14 років – 8,6%;
- з 16 років – 38,1%;
- з 18 років і старше – 53,3%.
Це вказує на потребу як у залученні молоді від 14 років до місцевих процесів, так і в роз’яснювальній роботі з громадою щодо чинних законодавчих норм.
Джерела інформації про діяльність ОМС
Найпоширенішим джерелом отримання інформації стали соціальні мережі – 83,8%, найменш поширеним: телебачення – 2,9 % та друковані медіа – 9,5 %. Детальніше на діаграмі:
Ці дані підтверджують перспективність використання саме цифрових інструментів комунікації.
Обізнаність респондентів про зовнішні взаємовідносини Ради:
- Співпраця з іншими територіальними громадами – 46,5%;
- Зв’язки з інститутами громадянського суспільства – 35,6%;
- Участь в асоціаціях ОМС – 27,7%;
- Міжнародна співпраця – 19,8%.
Водночас 34,7% респондентів зазначили, що їм невідомо про такі взаємовідносини, що вказує на необхідність унормування положень про інформування у Статуті громади.
Відкритість структур органу місцевого самоврядування
Найбільш відкритими респонденти вважають:
- Комунальні підприємства громади – 36,1%;
- Селищну раду – 30,9%;
- Старост – 27,8%.
Найбільше відкритості та підзвітності на думку респондентів потребують:
- Селищна рада – 54,1%;
- Комунальні підприємства громади – 31,6%;
- Старости – 10,2%.
Найчастіше пропоновані респондентами інструменти щодо підвищення відкритості:
- Звітування селищного голови та депутатів Ради – 50,5%;
- Звітування керівників комунальних підприємств – 36,4%;
- Звітування старост – 26,3%;
- Оновлення та розвиток офіційного вебсайту Ради – 18,2%;
- Створення/посилення роботи громадської ради – 9,8%.
Водночас 23 респонденти (23,2%) заявили, що їм нічого невідомо про запропоновані інструменти покращення підзвітності.
На питання «Чи мали Ви досвід участі в заходах звітування представників органу місцевого самоврядування?» більшість респондентів — 61 особа (58,1%) — відповіли негативно, тоді як 44 особи (41,9%) зазначили, що брали участь у таких заходах.
Серед тих, хто мав подібний досвід, найчастіше відвідувалися:
- звіти голови громади — 57,1%;
- звіти старост — 55,1%;
- звіти представників виконавчого комітету Ради, керівників комунальних підприємств та інших службовців — 30,6%;
- звіти депутатів Ради — 16,3%.
Розділ 6. Організаційні аспекти
Опитування засвідчило високий рівень зацікавленості жителів громади у створенні ефективних механізмів реалізації та моніторингу положень Статуту громади.
Підтримка створення наглядової ради зі змішаним представництвом.
На питання «Чи підтримуєте ви ідею створення ради за участю представників різних груп (активісти, бізнес, студенти, ВПО) для розробки та моніторингу дотримання Статуту?» переважна більшість — 98 респондентів (93,3%) — відповіли ствердно, лише 7 осіб (6,7%) висловили заперечення. Це свідчить про значну готовність громади брати участь не лише у створенні проєкту Статуту, але й у забезпеченні його дієвості.
Обізнаність і готовність до участі в органах самоорганізації населення (ОСН).
Про існування ОСН знають лише 33 респонденти (31,4%), тоді як більшість — 72 особи (68,6%) — не знайомі з цією формою роботи. Аналогічно, лише 35 респондентів (33,3%) висловили готовність брати участь у діяльності ОСН, у той час, як 70 осіб (66,7%) не виявили такої готовності.
Серед тих, хто виявив інтерес, визначено такі пріоритети діяльності ОСН:
- Соціальна підтримка та допомога — найбільша кількість відповідей вказує на важливість соціальної допомоги, зокрема підтримки ЗСУ, розвитку молоді та проведення благодійних заходів.
- Активність і прозорість у громаді — акцент робиться на залученні громади та прозорій діяльності ОСН.
- Вирішення практичних потреб — увага приділяється безпеці та технічному забезпеченню, зокрема для закладів дошкільної освіти.
Ці пріоритети свідчать про орієнтацію ОСН на соціальну відповідальність, активну громадську позицію та вирішення конкретних потреб громади.
Водночас це бачення не повністю корелює з ключовими проблемами громади, визначеними респондентами раніше, що свідчить про необхідність проведення просвітницької роботи щодо функцій та завдань ОСН.
Готовність долучитися до робочої групи з розробки Статуту громади.
Лише 15 респондентів (14,3%) висловили готовність стати членами робочої групи, тоді як 90 осіб (85,7%) відмовилися. Це дозволяє сформувати початковий склад групи, проте майже не залишає резерву для заміни учасників у разі потреби.
Опрацювання усіх питань анкети дозволяє зробити такі висновки для подальшої реалізації Проєкту:
- Пропонується розглянути питання унормування у Статуті питань ОСН, збереження традицій та культури та розвиток екологічної свідомості у громаді.
- Темою навчання жителів громади в рамках Проєкту можна рекомендувати участь жителів в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради та діяльність ОСН в громаді.
- Рекомендується включити до проєкту Статуту громади (окрім положень, обов’язкових за Законом) такі розділи і питання:
- історична довідка про громаду;
- положення про герб та прапор громади;
- діяльність ОСН у громаді;
- забезпечення відкритості діяльності комунальних підприємств громади;
- положення про збереження традицій та культури та розвиток екологічної свідомості у громаді;
- положення про взаємодію Ради з іншими суб’єктами – громадами в Україні, закордонними суб’єктами місцевої влади, асоціаціями органів місцевого самоврядування в Україні та за кордоном;
- положення про орган/посадову особу з функціями моніторингу за дотриманням норм Статуту громади.
Проєкт «Громади для громадян: впровадження статутів для Холминської, Понорницької громад Чернігівщини» реалізується ГО «Агенція ефективного розвитку» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах ініціативи «Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні».
.