РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАНЬ ДЛЯ РОЗРОБКИ СТАТУТУ У ПОНОРНИЦЬКІЙ ГРОМАДІ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В рамках проєкту «Громади для громадян: провадження статутів для Холминської, Понорницької громад Чернігівщини», що підтриманий Міжнародним Фондом «Відродження» (далі – Проєкт) громадською організацією «Агенція ефективного розвитку» у період 14-24 липня 2025 року було проведено опитування для громадських активістів, представників бізнесу, депутатського корпусу, студентів та внутрішньопереміщених осіб (ВПО) щодо розробки статуту Понорницької територіальної громади.
Зміст результатів опитування:
Розділ 1. Загальна інформація
Розділ 2 Обізнаність про символіку, назву, історію та самоідентифікацію громади
Розділ 3. Бачення (візія) та місія громади: цінності, проблеми, пріоритети
Розділ 4. Інструменти місцевої демократії
Розділ 5. Взаємодія з ОМС
Розділ 6. Організаційні аспекти
Розділ 1. Загальна інформація
Опитування, що проводилось у Понорницькій громаді у змішаному форматі (онлайн та офлайн), охопило 123 респонденти, що представляють різні соціальні та професійні групи. Основна мета цього етапу — сформувати попереднє уявлення про інтерес до
теми місцевої демократії, наявні проблеми, а також окреслити потенціал для подальшої участі мешканців у розробці Статуту громади.
Статевий розподіл респондентів: жінки складають близько 79,7%, чоловіки — 20,3%. Такий показник не лише демонструє активну участь жінок у процесах місцевої демократії, а й відображає загальну тенденцію, що спостерігається
у багатьох сферах суспільного життя під час війни: більшість соціально активного населення, особливо в сільських громадах, сьогодні становлять жінки. Гендерний дисбаланс пов’язаний як із мобілізацією чоловіків, так і з тим, що саме жінки частіше долучаються до ініціатив, спрямованих на розвиток громади та підтримку вразливих категорій.
Віковий розподіл — найбільше респондентів у віковій категорії 50+ років, далі йдуть групи 36–50 років та 26–35 років. Молодь до 25 років становить меншість.
У віковій структурі переважають: особи 50+ років — 42%,
група 36–50 років — 32%, 26–35 років – 13,8%, молодь віком до 25 років — лише 12%.
Віковий розподіл респондентів свідчить про переважання вікової категорії 36–60 років, яка становить понад половину всіх учасників опитування. Це свідчить про залучення до опитування більш досвідчених та соціально активних мешканців громади, проте також вказує на потребу активніше комунікувати з молоддю. Водночас така картина відображає загальну демографічну ситуацію в сільських та селищних громадах України, де спостерігається стійка тенденція до зменшення частки молоді, зокрема через міграційні процеси та обмежені можливості для самореалізації.
Переважна більшість учасників опитування мають глибокий зв’язок із Понорницькою територіальною громадою. Зокрема, майже 70% респондентів проживають або працюють у громаді понад 10 років, що вказує на високу ступінь вкоріненості та тривалого залучення до локального життя. Ще 26,8% мешкають у громаді від 10 до 5 років, а лише близько 3% — менше 5 років, що дозволяє говорити про значну стабільність мешканців.
Водночас, 65,9% опитаних народилися у Понорницькій громаді, тоді як 34,1% — прибули з інших населених пунктів. Це свідчить про переважання “корінного населення”, але водночас і про наявну міграційну динаміку, зокрема в умовах повномасштабної війни.
Такий рівень залучення та тривалість проживання є позитивним чинником у процесі розробки Статуту громади, адже респонденти добре знайомі з контекстом, проблемами й потенціалом місцевого розвитку. Це створює підґрунтя для більш усвідомленої участі у формуванні інструментів місцевої демократії, відображених у майбутньому Статуті.
Учасники представляли різноманітні соціальні групи, зокрема:
- Представники комунальних установ/закладів/підприємств – 40,7 %
- Громадські активісти – 14 %
- Внутрішньо переміщені особи (ВПО) — 11,4 %.
- Депутати місцевої ради та службовці органів місцевого самоврядування — близько 14,7%.
- Учні – 6,5 %
- Представники громадських організацій — 2,4 % (3 особи)
- Підприємці — 3,3 % (4 особи)
У структурі респондентів присутні як представники місцевого врядування, так і ключові громадські актори. Водночас участь бізнесу поки обмежена, що варто врахувати у подальших етапах залучення.
Розділ 2. Обізнаність про символіку, самоідентифікацію громади
Респонденти демонструють загалом середній рівень обізнаності щодо офіційної символіки Понорницької громади. Лише 56% опитаних відповіли, що їм відомо, чи має громада власні герб, прапор, тощо, при цьому 44% не знають або не впевнені у цьому. Це свідчить про відносну слабкість інституційної айдентики громади та вказує на необхідність її популяризації серед мешканців, зокрема — через роботу зі Статутом.
Узагальнюючи, можна стверджувати, що офіційна символіка громади наразі мало відома мешканцям і потребує популяризації
Розділ 3. Бачення (візія) та місія громади: цінності, проблеми, пріоритети
Респонденти, відповідаючи на запитання про ключові цінності, що притаманні
Понорницькій громаді, найчастіше згадували:
Законність — 62,6%
Справедливість — 57,7%
Збереження традицій та культури — 57,7%
Громадська ініціативність, самоорганізація та прагнення до освіти й самоосвіти — по 44,7%
Екологічна свідомість — 38,2%
Підприємництво — 31,7%
Найменшу підтримку серед варіантів отримала цінність соціально свідомого підприємництва, яку обрало лише 14 респондентів (11,4%).
Високі показники підтримки таких цінностей, як законність, справедливість, збереження традицій і культури, громадська ініціативність та прагнення до освіти, свідчать про перевагу правових, моральних та культурних орієнтирів у свідомості мешканців громади. Це вказує на високий потенціал для розвитку активного, освіченого та екологічно відповідального громадянського суспільства.
Водночас результати опитування демонструють важливість деталізації в Статуті громади принципів прозорості, звітності та відкритості діяльності Ради, її органів та комунальних підприємств. Доцільно також передбачити у Статуті положення, що відображають історичну й культурну унікальність громади, підтримку самоорганізації населення, розвиток освіти, інновацій і сучасних форм участі.
Натомість у відповідях про найгостріші проблеми громади респонденти майже одностайно вказували на:
- Недостатня технічна та кадрова забезпеченість медичних закладів — 53.7%
- Демографічна криза та трудова міграція — 51.2%
- Поганий стан доріг — 45.5%
- Низька громадянська активність — 24.4%
- Погане транспортне сполучення населених пунктів громади з адміністративним центром та між собою — 19.5%
У відповідях на запитання «Які сфери розвитку є найважливішими для громади?» найчастіше згадувались, освіта та молодіжні ініціативи — 65.9%, інфраструктура та благоустрій — 48.0%, економічний розвиток та підтримка бізнесу — 42.3%. Деталі на діаграмі нижче:
Розділ 4. Інструменти місцевої демократії (ІМД).
Результати опитування демонструють, що мешканці громади мають загальне уявлення про наявні інструменти місцевої демократії, частина респондентів мають досвід використання ІМД, однак у загальному рівень практичного використання ІМД залишається доволі низьким. Деталі на діаграмі:
Більшість респондентів вважають, що громадяни мають право впливати на прийняття рішень у громаді, однак лише близько третини фактично користувалися інструментами участі. Це вказує на розрив між обізнаністю та практикою застосування.
Респонденти, що мали досвід у використанні ІМД також оцінили, які на їх думку ІМД вони вважають найбільш (з найбільшим відсотком оцінок “5”) або найменш ефективними (із суттєвою часткою оцінок “1”).
Найбільш ефективними на їх думку є участь у діяльності громадських організацій, Електронні петиції, Місцеві ініціативи, загальні збори (конференції) жителів громади
Найменш ефективними: участь у роботі контрольно-наглядових органів, місцевий референдум, громадський бюджет.
Детальніше на діаграмі:
Окремі коментарі респондентів свідчать про недостатню комунікацію з боку органів місцевого самоврядування щодо можливостей громадянської участі. Частина опитаних зазначала, що не знають, як ініціювати петицію або громадське слухання, або вважають ці механізми неефективними.
У цьому контексті важливим є запит громади на прозорість, регулярне інформування, а також підвищення спроможності мешканців брати участь у прийнятті рішень. Це може бути досягнуто через:
- регулярні комунікаційні кампанії про ІМД;
- включення чітких процедур та інструкцій до тексту Статуту;
- навчання активних мешканців та формування груп локальних “амбасадорів” участі.
Незважаючи на загалом низький рівень залученості до ІМД, половина респондентів виявляє готовність брати участь активніше за умови отримання більшої інформації та запрошень до діалогу. Це створює сприятливе підґрунтя для:
- створення “ядра активних громадян”, які братимуть участь у розробці Статуту громади;
- подальших навчальних заходів, передбачених проєктом, з метою підвищення компетентності щодо демократичного врядування на місцевому рівні.
Таким чином, розділ про інструменти місцевої демократії в майбутньому Статуті має бути сформований не лише як формальний перелік, а як дієва інструкція, адаптована до реалій громади.
Для практичного застосування в рамках проєкту може бути рекомендований такий ІМД як місцеві ініціативи. Темами навчання жителів громади в рамках Проєкту можна рекомендувати участь жителів в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради та діяльність ОСН в громаді, електронні петиції
Розділ 5. Взаємодія з органами місцевого самоврядування
Опитування виявило важливі аспекти сприйняття діяльності органів місцевого самоврядування мешканцями Понорницької громади, а також рівень їх залученості до прийняття рішень і поінформованості про роботу ОМС.
Досвід взаємодії та комунікації з ОМС
Майже половина респондентів (49,6%) зазначили, що мали особистий досвід співпраці з органами місцевого самоврядування, що свідчить про наявність певної відкритості в роботі ради та її структур. Респонденти мали можливість обрати одночасно декілька відповідей:
Найпоширенішими каналами отримання інформації про діяльність органів місцевого самоврядування були зазначені наступні:
Ці дані демонструють перевагу неформальних каналів комунікації, а також значний вплив соціальних мереж. Водночас, низька частка інформування через офіційні звіти або публічні заходи свідчить про потребу в систематизації офіційної комунікації з громадою.
Відповідаючи на питання про обізнаність щодо взаємовідносин Ради (територіальної громади) та її посадових осіб з іншими суб’єктами, респонденти найчастіше зазначали:
- зв’язки з інститутами громадянського суспільства (громадські організації, благодійні фонди тощо) — 66 голосів (53,7%);
- співробітництво з іншими територіальними громадами на умовах договорів чи меморандумів — 66 голосів (53,7%).
На другому місці — участь у діяльності асоційованих організацій (асоціацій органів місцевого самоврядування) — 29 голосів (23,6%). Третє місце посіла міжнародна співпраця — 21 голос (17,1%).
Водночас майже третина опитаних — 36 осіб (29,3%) — зазначили, що їм нічого не відомо про такі взаємовідносини Ради. Це вказує на потребу чіткого врегулювання у Статуті громади положень щодо інформування населення про подібну діяльність.
Поінформованість про суб’єкти взаємодії з ОМС
Найбільш впізнаваними суб’єктами взаємодії з ОМС є старости — 65%; відділ ЦНАП — 57,7%; селищний голова — 52%. В той же час, наприклад сектор економічного розвитку є менш впізнаваним – 14,6 %. Детальніше на діаграмі:
Це свідчить про необхідність підвищення відкритості та прозорості роботи адміністративних структур, які безпосередньо впливають на розвиток територій громади.
Потреба у підвищенні відкритості
На запитання, діяльність яких органів потребує більшої відкритості, респонденти найчастіше згадували:
Комунальні підприємства Понорницької громади — 46,8%;
Селищна рада — 41,3%;
Старости — 36,7%.
Інші варіанти відповідей були поодинокими та становили менше 2% кожен (наприклад, «Всі відкриті», «Не потребують більшої відкритості», тощо), тому не впливають суттєво на загальну картину.
Більшість респондентів вважає, що молодь має долучатися до реалізації форм місцевої демократії з 18 років (61,8%). Ще 28,5% вважає, що такий вік має становити 16 років, і лише 9,8% — з 14 років і більше. Це свідчить про довіру до молодих людей як повноправних учасників демократичного процесу.
Під час опитування жителів Понорницької територіальної громади були також зібрані думки щодо підзвітності ОМС, які мають значення для підготовки Статуту громади.
Участь у заходах звітування посадових осіб громади
Лише 26% респондентів зазначили, що мали досвід участі в заходах, на яких звітували представники органів місцевого самоврядування (голова, депутати, старости). Це свідчить про:
- обмеженість практики звітування в публічному просторі;
- недостатню залученість громадян до інституційних форм контролю за діяльністю влади;
- потребу у впровадженні у Статут чітко регламентованих механізмів регулярного звітування та обов’язкової публічності таких заходів.
Розділ 6. Організаційні аспекти
Опитування засвідчило високий рівень зацікавленості жителів громади у створенні та ефективному впровадженні Статуту Понорницької громади.
Підтримка створення наглядової ради.
Переважна більшість респондентів — 116 осіб (94,3%) — підтримують ідею створення ради, до складу якої увійдуть представники різних груп населення (активісти, бізнес, студенти, внутрішньо переміщені особи). Такий результат свідчить не лише про інтерес до процесу підготовки проєкту Статуту, а й про готовність громади долучатися до контролю за його виконанням. Лише 7 опитаних (5,7%) висловилися проти.
Поінформованість та участь в органах самоорганізації населення (ОСН).
Обізнаність про діяльність ОСН залишається невисокою: лише 47 респондентів знають про такі органи, тоді як більшість — 76 осіб — відповіли негативно. Аналогічною є ситуація з готовністю брати участь у їх роботі: 42 особи заявили про готовність або вже беруть участь, тоді як 81 особа такої готовності не мають.
За результатами опитування щодо пріоритетів діяльності ОСН можна виділити та згрупувати відповіді в основні категорії пріоритетів діяльності ОСН:
- Соціально-культурний розвиток і підтримка громади — найбільша кількість відповідей вказує на важливість культурних, освітніх та молодіжних ініціатив, а також активного залучення жителів до розвитку громади.
- Благоустрій і екологія — значна увага приділяється покращенню інфраструктури та збереженню довкілля.
- Відкритість, демократія та соціальна справедливість — акцент на прозорості, справедливості та вирішенні соціальних питань як основи діяльності ОСН.
Ці пріоритети відображають прагнення до комплексного розвитку громад, де соціальна активність, комфортне середовище та демократичні принципи є ключовими.
Це уявлення про завдання діяльності ОСН у громаді не узгоджується з основними проблемами, які респонденти зазначили у відповідях на питання 8, і, відповідно, підкреслює необхідність проведення просвітницької роботи в громаді щодо ролі та функціонування ОСН
Готовність до участі в робочій групі зі створення Статуту.
Більшість опитаних — 103 осіб (83,7%) — не готові долучатися до робочої групи з розробки Статуту громади. Лише 20 респондентів (16,3%) виявили готовність брати участь у цій роботі. Це дозволяє сформувати невелике ядро зацікавлених осіб, але практично не залишає резерву для заміни учасників у разі їх вибуття.
Опрацювання усіх питань анкети дозволяє зробити такі висновки для подальшої реалізації Проєкту:
- Пропонується розглянути питання унормування у Статуті питань ОСН, освітні норми та положення інноваційного розвитку громади.
- Рекомендовано розглянути теми навчання жителів громади в рамках Проєкту такі як участь жителів в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради та діяльність ОСН в громаді.
- Рекомендується включити до проєкту Статуту громади (окрім положень, обов’язкових за Законом) такі розділи і питання:
- історична довідка про громаду;
- положення про герб та прапор громади;
- діяльність ОСН у громаді;
- забезпечення відкритості діяльності комунальних підприємств громади;
- положення про сприяння розвитку освіти у громаді, забезпечення інноваційного розвитку громади;
- положення про взаємодію Ради з іншими суб’єктами – громадами в Україні, закордонними суб’єктами місцевої влади, асоціаціями органів місцевого самоврядування в Україні та за кордоном;
- положення про орган/посадову особу з функціями моніторингу за дотриманням норм Статуту громади.
Проєкт «Громади для громадян: впровадження статутів для Холминської, Понорницької громад Чернігівщини» реалізується ГО «Агенція ефективного розвитку» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах ініціативи «Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні».