Як ухвалення Статуту змінить громаду: перспективи для Холминської та Понорницької територіальних громад
В Україні триває масштабна трансформація місцевого самоврядування. На фоні політичних, економічних і соціальних викликів країна робить ставку на розбудову дієвих і відкритих громад, де рішення приймаються з урахуванням думки кожного жителя. Особливо гостро це питання постало у контексті війни, коли спільні зусилля мають бути максимально скоординованими, а ресурси розподіленими прозоро.
Одним із фундаментальних інструментів такого перетворення є ухвалення територіальними громадами власних Статутів — локальних нормативних актів, що закладають правила гри для організації влади і участі громадян. Саме над розробкою таких документів зараз активно працюють дві громади — Холминська та Понорницька.
Що таке Статут територіальної громади і чому він важливий?
Статут громади — це юридично обґрунтований документ, який визначає основи організації місцевого самоврядування саме у межах конкретної громади. Він деталізує як загальні конституційні та законодавчі норми, так і специфічні для громади правила взаємодії мешканців із владою.
Відповідно до Конституції України (ст. 19), Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 140–143) та інших нормативних актів, ухвалення Статуту є правом громади, яке дає змогу:
- формалізувати і врегулювати процеси прямої демократії (місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори);
- визначити процедури подачі та розгляду звернень і петицій;
- встановити механізми громадського контролю за органами влади;
- адаптувати організаційні моменти до локальних реалій.
! Відсутність ухваленого Статуту суттєво обмежує можливості громади у застосуванні цих інструментів, залишаючи їх на рівні декларацій або волі місцевої влади.
Процес розробки Статутів у Холминській та Понорницькій громадах: кроки до змін
У межах нашого проєкту з впровадження європейських стандартів партисипації ми спільно з експертами, представниками місцевих рад та активними мешканцями працюємо над проектами Статутів для Холминської і Понорницької громад.
Основні етапи роботи:
- Аналіз локального контексту та правового поля. Вивчаємо особливості громади, існуючі нормативи, практики залучення жителів, а також найкращі європейські стандарти.
- Залучення громади до обговорення. Проводимо консультації з мешканцями, громадськими активістами, організаціями, щоб врахувати їхні потреби і пропозиції.
- Розробка проекту Статуту. Створюємо документ, який враховує як законодавчі вимоги, так і специфіку громади.
- Публічне обговорення і доопрацювання. Організовуємо обговорення проекту, збираємо зауваження, вносимо корективи.
- Підготовка до прийняття Статуту органом місцевого самоврядування.
Чому цей процес важливий?
Він не лише формалізує існуючі правила, а й закладає правову основу для системної, довгострокової участі жителів у житті громади.
Які зміни отримають громади після ухвалення Статутів?
- Закріплення прав жителів на рівні локального закону. Статут забезпечить юридичну гарантію для реалізації інструментів прямої демократії — місцевих ініціатив, петицій, зборів. Це означає, що влада не зможе ігнорувати голос громади, а процедура участі стане зрозумілою, доступною і обов’язковою.
- Підвищення прозорості та підзвітності органів влади. В документі буде визначено обов’язки публічного оприлюднення інформації, звітування перед громадою, а також механізми контролю за діями посадовців. Це зміцнює довіру і сприяє зниженню корупційних ризиків.
- Сприяння розвитку безпосередньої демократії. Під егідою Статуту активізуються механізми громадських слухань, загальних зборів, формування дорадчих органів. Мешканці зможуть не лише висловити думку, а й впливати на рішення у реальному часі.
- Адаптація до локальних потреб. Документ враховуватиме особливості громади: культурні, соціальні, економічні, що робить управління більш ефективним і відповідає реаліям.
- Відповідність міжнародним стандартам.
Статут стане базою для імплементації положень Європейської хартії місцевого самоврядування, що відкриє громадам доступ до європейських програм, грантів та партнерств.
Практичні приклади із Холминської та Понорницької громад
Холминська громада вже активно залучає мешканців до обговорення ключових аспектів Статуту. Місцеві жителі висловили зацікавленість у механізмах, які дозволять оперативно впливати на бюджетні рішення та контроль за інфраструктурними проєктами. Запропоновані в проєкті положення щодо місцевої ініціативи та громадських слухань викликали жваву дискусію, що свідчить про високий рівень соціальної активності.
Понорницька громада знаходиться на етапі інтенсивного опитування мешканців і роботи з органами місцевого самоврядування над чітким формулюванням процедур подачі та розгляду електронних петицій. Це особливо актуально для молоді та активістів, які прагнуть більш оперативного впливу на політику громади. Проєкт Статуту також передбачає розвиток системи громадського контролю, що підвищить відкритість влади.
Важливість участі громади у процесі розробки Статуту
Одна з ключових цінностей нашого підходу — активне залучення мешканців на всіх етапах розробки. Це не лише підвищує якість документу, але й формує відчуття спільної відповідальності, що є основою живої демократії.
Громадські обговорення, фокус-групи, консультації — все це дає можливість врахувати різноманітні інтереси, попередити конфлікти і зробити Статут інструментом консолідації.
Ухвалення Статуту — це стратегічний крок для будь-якої територіальної громади, що прагне перейти від формального існування до активного управління власним розвитком.
Холминська і Понорницька громади демонструють, як процес розробки Статуту стає драйвером демократичних змін, підвищення прозорості і довіри між владою та громадою.
Цей досвід може бути цінним орієнтиром для інших громад, які шукають шляхи зміцнення власної спроможності та відповідальності.
Проєкт реалізується ГО «Агенція ефективного розвитку» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах ініціативи «Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні».